У неділю в спринті росіянка Ольга Вілухіна завоювала "срібло". Цей успіх був би неможливий без роботи тренера Володимира Королькевича, який напередодні сезону покинув Україну заради роботи зі збірною Росії.
Після гонки Вілухіна пообіцяла подарувати Королькевичу машину:
"Я рада, що мені вдалося зберегти холоднокровність після третього пострілу на стійці. Я зробила паузу, перевела дух і влучила. На п'єдесталі навіть поплакала від радості.
Ми спортсмени - божевільні, тому що йдемо до кінця. Я взагалі людина вразлива, багато й з різних приводів переживаю. Спочатку внутрішнє хвилювалася, коли пішла від Піхлера до Королькевича. Легко піти - це не про мене... Потім - щитовидка. Іноді навіть відчай брав - ну як так? Але найголовніше - зайва вага. Для мене важливо знаходитися у своїй вазі. І я поставила мету - схуднути. Їла як горобчик - потрішки, сніданок без вечері, обід без вечері. Потім трохи вечеряти стала. Але й то - тільки м'ясо. В результаті, скинула 5 кг.
Я бачила, як за день до гонки Королькевич сидів на вечері, і у нього руки трусилися. Взагалі, він мене грамотно підводив. Завжди йшов назустріч, контролював мій стан. Бачив, чого і коли я потребую. Він міг сказати: "Виспися, і тоді ми поговоримо про тренування". Сьогодні ось я планувала побігати крос, але зрозуміла, що не виспалася... А Володимир Борисович завжди дивився розуміючими очима.
Я йому навіть пообіцяла на чемпіонаті Росії в Сочі, що йтиму з ним до кінця, незважаючи на всі проблеми, видиратимуся й якщо виграю олімпійську медаль - куплю будь-яку машину. Так що з мене машина. Я думаю, він про "Ягуар" мріє".
Нагадаємо, Королькевич вважається "творцем українського біатлонного дива". Багато в чому завдяки роботі білоруського фахівця Підгрушна та сестри Семеренко домоглися в минулому сезоні відчутного прогресу. Напередодні нинішнього сезону Королькевич перебрався в Росію. Пізніше Володимир заявив, що в Україні з ним до кінця не розрахувалися.